Москальський діалект

Матеріал з Інциклопедії

Ця стаття образлива Можливо вона буде ображати москалів росіян.

«Понуре гівно - ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.»

~ Курка Аалямб про москальський діалект

«Сышыш, чяво няпанятна та?»

~ Носії москальського діалекту про Курку Аалямб

Москальський діалект - один з шести крупних діалектів української мови. Історично сформувався набагато пізніше літературної української(14-15 століття), але тим не менш вважається носіями ледь не панівним. Загальна характеристика діалекту зводиться до значного псування українського вимовлення, хоча написання при цьому часто співпадає з українським.

Зміст 1 Виникнення 2 Діалектні відмінності 2.1 В москальському діалекті зникли такі можливості української мови 2.2 Приклади москальського діалекту 3 Поширення 4 Сучасний статус 4.1 Москальський діалект та російська мова 5 Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати москальський діалект 6 Цікаво знати

[ред.] Виникнення

Діалект почав давати паростки вже після завоювання русинами та зрусішання фіно-угорських племен. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси Суздальської землі. Як можна прочитати у Ключевського,

«

...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....".

»

Взагалі, якщо наддніпрянський та західний діалекти формувалися на народній основі, певний час будучи навіть офіційною мовою Великого Князівства Литовського, то москальський усебічно піддавався впливу церковнослов'янської мови з лексичного боку(наповнення москальської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших, частина з яких співіснує із властиво москальськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й інші. Із церковнослов'янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм москальськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. москальське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасний москальський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим. Згідно стословних списків базової лексики Сводеша москальський діалект є набагато ближчою до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86 % та 92 % спільних слів), ніж до південнослов'янської болгарської мови (74 %). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської мови й москальського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці.Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру москальського діалекту – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.
Назараз болгаризми з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак- морок, сладкій-солодкий) проникли навіть в наддніпрянський діалект та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж після 1922-ого року. Також багато хто зі сторонників "Живаґо вєлікарусскаґо язика" активно стверджує, що москальський діалект є ближчим до староукраїнської, аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом москальськоїросійської гвинтівки).
На фонетику та структуру москальських говорів Карелії великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).

[ред.] Діалектні відмінності

Москальський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.
У фонетиці такими особливостями є наявність «ро», «ло» і «ре», «ле» в коренях слів між приголосними на відміну від наддніпрянського та західного діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. «крошить», «глотать», «тревога», «слеза», укр. «кришити», «глитати», «тривога»), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. «платье», «судья», укр. «плаття», «суддя»), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в українській мові (порівняти моск. «город» ['gorat], укр. «город» [ɦo'rod]). У москальському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвуччя (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в українській: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. В москальському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а збоченці). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".

У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. «брат!», «сын!», укр. «брате!», «сину!»), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. «Гена» — «Ген!»), відсутність чергування «к», «г», «х» з «ц», «з», «с» у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», укр. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а (-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», укр. «вчителі́»). На відміну від москальського, в наддніпрянському діалекті| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.

[ред.] В москальському діалекті зникли такі можливості української мови

Іменник:

• Число: Двоїна
• Відміна: ІV-та
• Відмінок: Кличний
• Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;

Дієслово

• Час: Давноминулий
• Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто - будьмо та будемо - будєм)

Прикметник

• Суфікси пестливості
• Щоякнайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+як+найвищий ступінь)
• Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава])

Загальна фонетика:

• Звук о в ненаголошеній позиції

• Відсутня (майже відсутня) милозвучність

1. і-й (та)
2. у-в (ув, уві)
3. ся-сь
4. з-зі(зо)-із
5. під — піді — підо
6. к — ік
7. би — б
8. хоч — хоча
9. же — ж
10. від(віді) — од

• Немає пом'якшених шиплячих, хоча на письмі вони все ще показуються.

Загальна граматика:

• Надзвичайно часте пом'якшення гортанних, чого ніколи не допускала давньоукраїнська мова

1. Відсутнє чергування гзж, кцч, хсш іменникових відмінків при м'якому закінченні
2. Слова "гибель", "Киев", хитрый, кидать...
   
   

[ред.] Приклади москальського діалекту

Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту:

«

Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно?

»

«

Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал )))))

»

«

Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь (

»

«

Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие!

»

Трохи канонічного:

«

Убѣйся объ стѣну нахъ!

»

[ред.] Поширення

Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого тролінгу російськими царями численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе Україна до Русі має відношення опосередковане, в той час, як Московія - найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли - Росія, Русь з грецької).
Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому Московія прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий надніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті москальська ментальність.

[ред.] Сучасний статус

Ех,... більше б таких учителів! Наразі активно форситься російським урядом як "загальнозрозумілий". Фактично, є офіційним у, відповідно, Росії, Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав'язаний Україні. Численні проросійські партії, такі як Партія Рингтонів, прогресивні соціалісти, з якогось диву хочуть діалекту державного статусу.

[ред.] Москальський діалект та російська мова

Серед населення Московії побутує думка, що москальський діалект - то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. "російська мова" - мем у стилі форсед російської пропаґанди на Україні. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (якби сказали Русь - ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть "ні, не огидно, що природньо...", от і наддніпрянський найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект москальський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності.

[ред.] Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати москальський діалект

Сучасна наука стверджує, що існує лише один спосіб позбутися такого горя в житті - пиздити себе ломом три рази на день. Ще можна фізично себе зоборонити чи піддати злісним самокатуванням. Як достойний варіант, варто розглянути феєричне самоспалення.

[ред.] Цікаво знати

• У москальському діалекті не існує кличної форми, але до Бога вони звертаються саме за кличним відмінком ("О, Боже!"). Хоча останнім часом поширеним є також звертання "О, мой Бог". Редукція.
• Москальський діалект утворився не природнім шляхом народницької ізоляції, а способом культурної асиміляції чужинців.
• Москалі називають місяці за римською традицією. Фе!